вдихати — а/ю, а/єш і рідко вди/хувати, ую, уєш, недок., вдихну/ти, ну/, не/ш, док., перех. 1) Дихаючи, вбирати, втягувати в легені (повітря, газ, пару і т. ін.). 2) перев. док., перен. Надавати кому небудь чогось, вселяти якусь думку, викликати якесь… … Український тлумачний словник
вдихати — [ўдиеха/тие] а/йу, а/йеиш … Орфоепічний словник української мови
вдихати — дієслово недоконаного виду рідко … Орфографічний словник української мови
нюхати — аю, аєш, недок. 1) перех. і без додатка. Вдихати через ніс який небудь запах. 2) перех. і без додатка. Вдихати в ніс лікарські, наркотичні і т. ін. засоби з лікувальною або якою небудь іншою метою. 3) неперех., перен., розм. Вистежувати,… … Український тлумачний словник
хлипати — аю, аєш, недок. 1) Посилено, судорожно вдихати, втягувати повітря, перев. від плачу або від сміху. || Плачучи або зітхаючи, поривчасто втягуючи повітря, говорити що небудь. || розм. Плакати, голосно вдихаючи, втягуючи повітря. 2) Важко, голосно… … Український тлумачний словник
вдихання — я, с. Дія за знач. вдихати … Український тлумачний словник
вдихатися — а/ється, недок. Пас. до вдихати 1) … Український тлумачний словник
вдихнути — див. вдихати … Український тлумачний словник
втягувати — (утя/гувати), ую, уєш і втяга/ти (утяга/ти), а/ю, а/єш, недок., втягну/ти (утягну/ти) і втягти/ (утягти/), втягну/, втя/гнеш, док., перех., у що, до чого. 1) Тягнути кого , що небудь усередину чогось. || Силою вводити кого небудь у якесь… … Український тлумачний словник
затягатися — I а/юся, а/єшся і рідше затя/гуватися, уюся, уєшся, недок., затягти/ся і затягну/тися, тягну/ся, тя/гнешся; мин. ч. затя/гся, ла/ся, ло/ся і затягну/вся, ну/лася, ну/лося; док. 1) розм. Заходити, забиратися куди небудь далеко. 2) Курячи,… … Український тлумачний словник